(Вінницька обласна щотижнева газета «33 канал», № 22 (709), 25 травня 2005р. )

Хто має страхувати здоров’я людей: хворий, роботодавець чи держава?

Чи існує на сьогодні альтернатива обов’язковому державному медичному страхуванню?

Спробуємо поглянути, що нам сьогодні пропонує держава.

Обов’язкове медичне страхування. Окрім великого мінусу – фінансової дірки у бюджеті і не спроможності держави забезпечувати хворих, існує ще кілька маленьких «мінусів». Перше. Оплата лікарняних листів залежить від стажу роботи людини. Якщо такий менше 8 років, то розраховувати на оплату лікування не потрібно. Друге: більшість роботодавців виплачують зарплатню у конвертах, а, відповідно, працівники позбавлені права отримати лікарняні.

Лікарняні каси. У Вінницькій області одна із перших з’явилася у Ямпільському районі. Щомісяця лікарі і ті, хто виявив бажання стати членом каси, добровільно сплачують внесок. У разі хвороби всі витрати на медикаменти та обстеження покриваються із лікарняної каси. Проте і в цій системі є значні мінуси. Бо частіше за все суми грошей на лікування може бути обмеженою.

Третє – це добровільне недержавне страхування. Різні страхові компанії пропонують такі види страхування: від нещасного випадку та добровільне медичне страхування. Останнє і є нововведенням. Наприклад, Український Страховий Дім у своїй програмі пропонує людям 7 пакетів – від найдешевшого «Турбота» до найдорожчого «Еліт». Сплативши один раз на рік відповідну суму : найдешевша – 96 гривень, найдорожча – 2,5 тисячі, - у разі хвороби впродовж року матиме гарантовану допомогу на суму від 4 тисяч гривень до 47.

Стосовно страхових компаній, то побутують такі думки:

- Як правило, страхові компанії не виплачують ці гроші пацієнту, - розповідає Голова Правління ЗАТ «Український Страховий Дім» Михайло Берлін. – Існує мережа медичних закладів, з якими укладена угода на обслуговування застрахованої особи. Саме сертифіковані лікарі і супроводжують людину від моменту захворювання до одужання. Наприклад, якщо потрібна екстерна госпіталізація застрахованої людини, вона в своєму полісі бачить номери телефонів чи лікаря, чи закладу, з яким укладено контракт, і звертається саме туди. І вже сертифікований лікар слідкує за якістю лікування, купує необхідні медикаменти, він же звітує перед страховиками. А пацієнт лише отримує якісні медичні послуги і нікому вже нічого не платить.

- Таких сертифікованих лікарів у нас багато. І вони готові якісно працювати, - продовжує тему головний лікар станції «швидкої допомоги» Олександр Жупанов. – На жаль, немає застрахованих осіб. Але, на мою думку, рано чи пізно ми все одно дійдемо до страхової медицини, і це необхідно.

- Проблему медичного страхування мають вирішувати і профспілки, - зазначає голова першої незалежної профспілки регіону «Квітень» Ігор Луценко. – Лише об’єднавшись, працівники можуть вливати на роботодавців і змушувати їх страхувати. В тім, вже сьогодні існують позитивні приклади. Голова однієї із великих будівельних компанії Вінниччини застрахував кожного свого працівника. Він вважає, що краще у таких спосіб гарантувати їм лікування, ніж щомісяця виплачувати матеріальну допомогу на це.

Наталія Вішш